Ракі на Північному Кіпрі — «левове молоко», традиції та відмінності від ракії
Ракі — один із найвпізнаваніших напоїв Туреччини та Північного Кіпру. Місцеві жителі називають його «лев’ячим молоком» і вважають не просто алкоголем, а частиною культури та традицій. Цей напій супроводжує свята, дружні застілля та філософські розмови під зоряним кіпрським небом.

Виробництво ракі
Ракі виробляють шляхом подвійної перегонки виноградного спирту з додаванням анісу. Залежно від регіону як сировину також використовують інжир або сливу. Проте класичний турецький ракі — виноградний. Наприклад, сорт Yeni Raki виготовляють із родзинок, а Tekirdağ Raki — із свіжого винограду.
Перша письмова згадка про напій зустрічається у османського мандрівника Евлії Челебі у 1630 році. Він описував, як у різних частинах Османської імперії виробляли анісову горілку і як цей напій уже тоді став частиною місцевої культури.
Цікавий факт: до кінця XIX століття ракі виробляли виключно в домашніх умовах. Промислове виробництво почалося лише у XX столітті, коли з’явилися перші ліцензовані дистилерії в Ізмірі та Стамбулі.
Крепість напою — 40–50%. Після додавання води ракі каламутніє і стає білим — звідси й прізвисько «aslan sütü» («лев’ячe молоко»).
Як п’ють ракі
Ракі подають охолодженим у вузьких циліндричних стаканах. П’ють повільно, маленькими ковтками, насолоджуючись ароматом анісу. Традиційно його розбавляють водою або льодом — при цьому напій набуває характерного молочно-білого відтінку.
Ракі — не просто алкоголь, а елемент застільної культури. Його подають до холодних закусок (мезе), риби або м’яса. Типовий набір для трапези з ракі включає:
- Мезе — оливки, сир, овочі, паштети;
- Гриль-рибу — наприклад, дорадо або сібас;
- Кебаб — найчастіше баранячий або з курки.
Місцеві кажуть: «Ракі п’ють не для того, щоб сп’яніти, а щоб розмірковувати». За столом із цим напоєм прийнято розмовляти, обговорювати життя та слухати музику. Після кожного келиха часто п’ють турецький чай — він допомагає пом’якшити дію алкоголю.
Аналоги ракі
Ракі має багато «родичів» у різних країнах Середземномор’я:
- Узо — грецький напій на основі анісу;
- Пастіс — французький варіант із прованськими травами;
- Самбука — італійський солодкий лікер з анісом та кавою;
- Мастика — балканська варіація з додаванням смоли мастикового дерева;
- Арак — близькосхідний аналог, ймовірний «прародитель» турецького ракі.
Усі ці напої об’єднує одне — анісовий аромат і традиція неспішного застілля.
Ракі та ракія — у чому різниця
Назви схожі, але напої різні. Турецький ракі — перегнаний виноградний спирт з додаванням анісу. Балканська ракія — фруктовий бренді, найчастіше з слив, яблук, груш, айви або інжиру. Вона може не містити анісу, а крепість та смак сильно варіюються.
Головна відмінність — у технології та ароматі: турецький ракі пахне анісом і має молочно-білий колір при розбавленні водою, а ракія — прозора і не містить спецій. На Кіпрі іноді можна зустріти обидва напої, особливо в районах із болгарським та сербським населенням.
Поширені запитання про алкоголь на Північному Кіпрі
Який ще виноградний дистилят можна спробувати?
На острові популярний напій зіванія — кіпрський виноградний самогон, аналог граппи або чачі. Його виробляють як у південній, так і в північній частині Кіпру. Продається в магазинах (наприклад, продукція Loel), а також зустрічається домашня зіванія, яку роблять фермери в гірських селах.
З чого роблять незвичайний самогон на Кіпрі?
Одним із найоригінальніших напоїв вважається самогон із рожкового дерева — продукту, який також використовують для приготування сиропу та десертів. Збір рожкових бобів регулюється законом. Детальніше про це у статті про кероб.
Де знаходяться виноробні на Північному Кіпрі?
Попри мусульманські традиції, у північній частині острова працюють кілька виноробень — Etel Winery та Elfie’s Winery. Обидва заводи можна відвідати з екскурсією та дегустацією. Деталі у матеріалі «Виноробні Північного Кіпру».
Підписуйтесь на наш Instagram та Telegram-канал — там ми розповідаємо про традиції, напої та кухню Північного Кіпру.
