Європейці хочуть більше Європи: що показав Євробарометр

Війни біля кордонів, тероризм, кліматичні катастрофи, кібератаки та міграційні кризи — на тлі зростаючої турбулентності у світі громадяни Європейського Союзу відчувають дедалі більшу тривогу. Однак ця тривога не призводить до відмови від європейського проєкту. Навпаки — вона посилює запит на сильніший, рішучіший та більш суб'єктний Європейський Союз.

Такими є висновки останнього опитування Євробарометра, проведеного Європейським парламентом.

Світ лякає більше, ніж власне життя

Понад половина громадян ЄС (52%) песимістично оцінюють майбутнє світу. Майже 40% висловлюють тривогу щодо майбутнього самого Євросоюзу. На Кіпрі настрої ще більш напружені: 58% скептично дивляться на майбутнє планети, а 48% — на перспективи ЄС.

При цьому парадоксально, але особисті очікування залишаються стійко позитивними. Три чверті європейців — і практично стільки ж кіпріотів — з оптимізмом дивляться на власне майбутнє та майбутнє своїх родин.

Цей розрив між особистим оптимізмом і глобальною тривогою говорить про одне: люди не стільки розчаровані у своєму повсякденному житті, скільки стурбовані нестабільністю зовнішнього світу та вразливістю Європи перед обличчям цих викликів.

Головний страх — безпека

Збройні конфлікти біля кордонів ЄС турбують 72% європейців та 80% кіпріотів. Тероризм — 67% та 77% відповідно. Неконтрольована міграція — 65% по ЄС та 86% на Кіпрі.

Для Кіпру, що перебуває на геополітичному перехресті, загрози відчуваються гостріше. Однак загалом структура страхів однакова по всьому Союзу. Європа сприймається як простір, який має бути захищений — фізично, економічно та інформаційно.

Окремою тривогою стає цифрове середовище. Дезінформація хвилює 69% громадян ЄС та 82% кіпріотів. Ще вища стурбованість фейковим контентом, створеним штучним інтелектом (68% та 84%). Побоювання викликають також захист персональних даних та свобода слова.

Цифровий простір став новим фронтом безпеки — і громадяни все частіше очікують, що саме ЄС візьме на себе роль регулятора та захисника.

Економіка залишається болючою точкою

Інфляція та зростання вартості життя — головний внутрішній пріоритет для 41% громадян ЄС та 34% кіпріотів. Питання зайнятості та економіки хвилюють 35% європейців та 43% жителів Кіпру.

На острові особливо чутливі теми охорони здоров'я та міграції — по 39%. При цьому майже третина громадян ЄС та третина кіпріотів прогнозують погіршення свого рівня життя у найближчі п'ять років.

Економічна тривога посилює загальний запит на активнішу загальноєвропейську політику.

Європа має бути сильнішою

Найбільш показовий результат опитування — майже консенсусна підтримка ідеї єдності.

89% громадян ЄС вважають, що глобальні виклики необхідно вирішувати спільно. На Кіпрі — 95%. 86% європейців та 94% кіпріотів виступають за посилення голосу ЄС у світі. 73% у ЄС та 86% на Кіпрі підтримують збільшення європейських ресурсів. 66% європейців та 90% кіпріотів хочуть, щоб Союз відігравав більшу роль у забезпеченні їхньої безпеки.

Пріоритети також змінюються. На першому місці — оборона та безпека. Далі — конкурентоспроможність, промисловість, енергетична незалежність. Європа поступово перестає сприйматися виключно як ринок і все частіше — як політичний суб'єкт.

Критичні, але не розчаровані

Незважаючи на тривожне тло, ставлення до ЄС залишається переважно позитивним. Майже половина громадян Союзу оцінюють його позитивно, і лише близько 17% — негативно. На Кіпрі баланс схожий.

Це не криза довіри. Це запит на трансформацію.

Новий етап європейського проєкту

Євробарометр фіксує важливу тенденцію: громадяни Європи — і особливо периферійних держав, таких як Кіпр — все частіше усвідомлюють, що сучасні загрози неможливо ефективно вирішувати лише в межах національних держав.

Звідси — вимога більшої координації, спільних ресурсів, активнішої зовнішньої політики та реальної системи безпеки на рівні ЄС.

По суті, йдеться про розширення функцій Союзу у сферах, що традиційно асоціюються з державністю: захист, стратегічне управління, міжнародний вплив.

І виникає закономірне питання: якщо громадяни Європи хочуть більш єдиного, сильнішого та більш суб'єктного Союзу — то чи не свідчить це про поступовий рух до нової форми політичного об'єднання?

Історія європейського проєкту триває. І, судячи з настроїв громадян, наступний її етап буде пов'язаний не з послабленням, а з посиленням Європи як цілого.

Автор: Валерій Лященко (колишній дипломат)