Медична система Кіпру на межі виснаження: лікарі не витримують навантаження

Система охорони здоров’я Кіпру переживає серйозну кадрову кризу. Майже третина медичних працівників має симптоми депресії, а кожен десятий серйозно замислюється над звільненням із професії.

Основна причина — хронічне перевантаження. Багато лікарів і медсестер працюють по 50–60 годин на тиждень, часто поєднуючи чергування у державних та приватних клініках. Частина персоналу працює за тимчасовими контрактами без стабільних гарантій.

У порівнянні з рештою Європи на Кіпрі відчувається суттєвий дефіцит кадрів. У країні на 10 тисяч мешканців припадає близько 80 медичних працівників, тоді як середній показник по ЄС перевищує 120. Це призводить до постійних понаднормових годин і зростання помилок через втому.

Кризу посилює агресивна поведінка пацієнтів. За опитуваннями, до 90% медперсоналу стикалися з вербальними образами, погрозами чи навіть фізичною агресією. Лікарі зізнаються, що відчувають себе беззахисними та емоційно виснаженими.

Серйозною проблемою залишається старіння кадрів: близько 38% спеціалістів старші за 55 років, а молоді лікарі не поспішають приєднуватися через низькі зарплати й велике навантаження. Індекс емоційного благополуччя медиків на Кіпрі (за шкалою ВООЗ) нижчий за середній по ЄС, що свідчить про зростання професійного вигорання.

Всесвітня організація охорони здоров’я назвала ситуацію «кризою стійкості» та попередила, що без термінових дій якість медичної допомоги може різко погіршитися. Серед рекомендованих кроків — скорочення понаднормових, впровадження програм психологічної підтримки, боротьба з насильством у клініках та стимулювання приходу молодих фахівців.

Місцеві експерти зазначають, що запуск системи GESY хоч і розширив доступ до медичних послуг, але не супроводжувався збільшенням кількості персоналу. Це посилило навантаження, і частина лікарів тепер розглядає можливість еміграції.

Якщо держава не вживе заходів для поліпшення умов праці та захисту медичного персоналу, Кіпр може зіткнутися з дефіцитом лікарів і ослабленням усієї системи охорони здоров’я.