Трагедія зниклих безвісти на Кіпрі: історичний огляд

Трагедія зниклих безвісти на Кіпрі — це глибока рана, яка досі кровоточить у серцях багатьох кіпріотів. Ця трагедія є результатом міжобщинного конфлікту, що спалахнув на острові в 1963 році і досяг свого апогею в 1974 році, коли Туреччина вторглася на Кіпр.

В результаті цього конфлікту сотні людей, як греків-кіпріотів, так і турків-кіпріотів, зникли безвісти. Їхня доля залишається невідомою, і їхні родини продовжують жити в невіданні та горі. Cyprus-FAQ розповідає історію конфлікту та дії влади до сьогодні.

Історичний контекст

Конфлікт на Кіпрі має глибокі історичні корені. Острів протягом століть був об'єктом суперечок між різними імперіями та народами. Кіпр був під владою різних імперій, що призвело до формування двох основних громад: греків-кіпріотів (православні християни) та турків-кіпріотів (мусульмани).

У 1960 році Кіпр здобув незалежність від Великої Британії, але напруженість між грецькою та турецькою громадами продовжувала зростати.

У 1963 році міжобщинні зіткнення переросли в повномасштабний конфлікт. У 1974 році Туреччина вторглася на Кіпр, заявивши, що захищає турецьке населення острова. В результаті вторгнення північна частина Кіпру опинилася під контролем Туреччини. Сьогодні, наприклад, шлях з Гірне до Нікосії пролягатиме виключно через територію ТРСК.

Ключові грецькі постаті в конфлікті

Архієпископ Макаріос III. Перший президент Республіки Кіпр. Він відігравав центральну роль у боротьбі за незалежність Кіпру від Великої Британії та в наступних політичних подіях. Його політика енозису (об'єднання з Грецією) спричинила напруженість із турецькою громадою.

Георгіос Грівас. Лідер націоналістичної організації ЕОКА (Національна організація кіпрських борців). Він очолював озброєну боротьбу за енозис під час британського колоніального правління та пізніше. Його радикальні дії та погляди також сприяли загостренню конфлікту.

Нікос Сампсон. Він був ключовою постаттю в про-грецькому перевороті 1974 року, який призвів до турецького вторгнення. Його роль у перевороті та його радикальні націоналістичні погляди зробили його суперечливою фігурою.

Ключові турецькі постаті в конфлікті

Рафф Денктаş. Він був провідним політичним діячем турків-кіпріотів протягом більшої частини конфлікту.

Денктаş відіграв вирішальну роль у формуванні турецько-кіпрської політики та в створенні Турецької Республіки Північного Кіпру (ТРСК). Його часто вважають суперечливою фігурою через його дії та заяви, які викликали суперечки.

Фазіль Кючюк. Він був першим віце-президентом Республіки Кіпр і одним з лідерів турецько-кіпрської громади. Він відігравав важливу роль на ранніх етапах конфлікту, відстоюючи права турків-кіпріотів.

Трагедія зниклих безвісти

Під час конфлікту та вторгнення 1974 року сотні людей зникли безвісти. Їхня доля залишається невідомою, і їхні родини продовжують жити в невіданні та горі.

Проблема зниклих безвісти є однією з найскладніших і найболючіших проблем, пов'язаних з кіпрським конфліктом, і такі рани не можна загоїти ліками в аптеках Кіпру. Вона продовжує отруювати стосунки між грецькою та турецькою громадами і заважає досягненню сталого миру на острові.

Скільки людей вважаються зниклими?

Цифри щодо зниклих безвісти під час конфлікту на Кіпрі залишаються предметом суперечок, але є загальноприйняті оцінки.

Загальна кількість зниклих — близько 1500-1600 осіб. Це число включає як греків-кіпріотів, так і турків-кіпріотів. Більшість зниклих безвісти — греки-кіпріоти. За офіційними даними Республіки Кіпр, близько 1400 греків-кіпріотів числяться зниклими безвісти. Також є зниклі безвісти турки-кіпріоти, хоча їхня кількість менша.

Комісія з зниклих безвісти (детальніше про неї ви прочитаєте нижче) займається розслідуванням справ зниклих безвісти та прагне встановити їхню долю. КПБ вдалося ідентифікувати рештки багатьох зниклих, але робота триває.

Важливо зазначити, що ці цифри можуть варіюватися залежно від джерела. Трагедія зниклих безвісти залишається болючою проблемою, і зусилля щодо встановлення їхньої долі тривають.

Зусилля щодо пошуку зниклих безвісти

Протягом багатьох років здійснювались зусилля щодо пошуку зниклих безвісти. У 1981 році була створена Комісія з питань зниклих безвісти (КПЗ), яка займається розслідуванням справ зниклих та пошуком їхніх останків.

КПЗ досягла певного прогресу в своїй роботі. Була виявлена та ідентифікована рештка сотень зниклих безвісти. Однак ще сотні людей залишаються зниклими, і їхня доля залишається невідомою.

Організації, що допомагають у пошуку зниклих безвісти

Пошук інформації про зниклих безвісти на Кіпрі — складне завдання, але є організації та ресурси, що займаються цією проблемою.

Комісія з питань зниклих безвісти (КПЗ)

Це основна організація, що займається розслідуванням справ зниклих безвісти на Кіпрі. КПЗ — двогромадська організація, створена під егідою ООН. Вони проводять ексгумації, ідентифікацію останків та надають інформацію родинам зниклих. Інформація про діяльність КПЗ та їхню роботу доступна на офіційному сайті ООН та ресурсах, присвячених Кіпрському конфлікту.

Організації родин зниклих безвісти

Існують організації, що представляють родини зниклих безвісти як з грецької, так і з турецької сторін. Ці організації часто збирають та зберігають інформацію про зниклих, а також надають підтримку їхнім родинам. Вони можуть мати власні бази даних та архіви.

Архіви та дослідницькі центри

Історичні архіви та дослідницькі центри на Кіпрі та за його межами можуть містити інформацію про зниклих безвісти. Дослідники та історики, які займаються Кіпрським конфліктом, також можуть мати доступ до цінних даних.

ЗМІ та публікації

Багато ЗМІ та дослідників публікують статті та книги, присвячені проблемі зниклих безвісти на Кіпрі. Ці джерела можуть містити інформацію про конкретні випадки та загальну статистику.

Інформація про зниклих безвісти може бути фрагментарною та неповною, а процес ідентифікації останків і встановлення долі зниклих займає багато часу та вимагає ретельної роботи.

Фактори, що впливають на швидкість виявлення:

• Доступ до поховань.

• Співпраця між громадами.

• Фінансування та ресурси.

• Стан останків.

Родини зниклих безвісти продовжують вимагати справедливості. Вони вимагають, щоб винні у зникненні їхніх близьких були притягнуті до відповідальності. Вони також вимагають, щоб турецький уряд надав інформацію про долю зниклих безвісти.

Думки лідерів Кіпру

Думка Ерсіна Татара

Ерсін Татар, президент Турецької Республіки Північного Кіпру (ТРПК), займає тверду позицію щодо Кіпрського конфлікту та питання зниклих безвісти. Ось деякі ключові аспекти його поглядів:

• Татар послідовно виступає за вирішення конфлікту на основі існування двох окремих держав на Кіпрі.

• Він вважає, що федеративне рішення, яке раніше обговорювалось, більше не є життєздатним.

• Татар підкреслює важливість роботи Комісії з питань зниклих безвісти (КПЗ) та необхідність співпраці між обома громадами.

• Він заявляє, що ТРПК готова надати будь-яку необхідну допомогу для встановлення долі зниклих безвісти.

• Він наголошує, що необхідно враховувати всі сторони конфлікту і що не можна покладати вину лише на одну з них.

• Татар наполягає на визнанні суверенітету ТРПК як необхідної умови для будь-якого врегулювання конфлікту.

• На його думку, турецько-кіпрська громада має право на самовизначення.

Думка Нікоса Христодулідиса

Нікос Христодулідис, президент Республіки Кіпр, займає активну позицію щодо вирішення Кіпрського питання, включаючи проблему зниклих безвісти. Ось деякі ключові аспекти його поглядів:

• Христодулідис неодноразово підкреслював, що вирішення Кіпрського питання є його головним пріоритетом.

• Він прагне до відновлення переговорів і пошуку всеосяжного рішення, заснованого на відповідних резолюціях ООН.

• Він приділяє особливу увагу проблемі зниклих безвісти, вважаючи її гуманітарним питанням, яке потребує негайного вирішення.

• Він закликає до співпраці всі сторони для встановлення долі зниклих безвісти та надання інформації їхнім родинам.

• Він ініціював ідею випустити спільну заяву лідерів двох громад щодо осіб, зниклих безвісти під час подій 1974 року.

• Христодулідіс виступає за діалог та співпрацю між грецькою та турецькою громадами Кіпру.

• Він вважає, що тільки через діалог можна досягти стійкого миру та врегулювання конфлікту.

• Він підкреслює важливість дотримання міжнародного права та резолюцій ООН у процесі врегулювання кіпрського питання.

• Він засуджує будь-які дії, що порушують суверенітет та територіальну цілісність Республіки Кіпр.

Трагедія зниклих безвісти на Кіпрі — це глибока рана, яка досі кровоточить у серцях багатьох кіпріотів. Це нагадування про руйнівні наслідки конфлікту та необхідність досягнення стійкого миру на острові.

Пошук зниклих безвісти — це не лише питання справедливості, а й питання людяності. Поки доля зниклих безвісти залишається невідомою, їхні родини не зможуть знайти спокій, а кіпрське суспільство не зможе повністю загоїти свої рани, наприклад, не можна буде безпечно приїхати з півночі до Мосту закоханих за допомогою одного з таксі-додатків на Кіпрі.