Енергетичний шок у Єврозоні: які ризики та наслідки чекають на Кіпр

Аналітики Citigroup попередили, що країнам Єврозони, ймовірно, доведеться пом'якшити бюджетні обмеження для боротьби з наслідками нового енергетичного шоку, викликаного зростанням цін на нафту та нестабільністю на Близькому Сході. За оцінкою банку, додаткові витрати на підтримку цін на енергоносії можуть обійтися країнам валютного блоку приблизно в 0,7% сукупного ВВП.

Експерти Citi зазначають, що лише Греція та Іспанія змогли заздалегідь зміцнити свої бюджети настільки, щоб частково компенсувати наслідки подорожчання енергії. Водночас більшість країн Єврозони продовжують стикатися з високим рівнем дефіциту та обмеженими можливостями для нових програм підтримки.

Для Кіпру ситуація особливо чутлива через високу залежність економіки від імпорту палива та електроенергії. За даними останніх років, енергетичний імпорт становить значну частину зовнішньоторговельного дефіциту країни, а зростання світових цін безпосередньо відбивається на вартості електроенергії, палива та транспортних послуг.

Статистично Кіпр належить до малих економік Єврозони, найбільш уразливих до енергетичних коливань. Частка витрат домогосподарств на енергію та транспорт тут вища за середній рівень ЄС, а інфляційні стрибки швидше відбиваються на споживчих цінах. Особливо чутливими залишаються туристичний сектор, логістика та малий бізнес.

Додатковим фактором ризику стає обмеженість бюджетних ресурсів. На відміну від великих економік ЄС, Кіпр не має широких можливостей для масштабних субсидій без зростання державного боргу. При цьому підвищення процентних ставок у Єврозоні збільшує вартість запозичень і ускладнює фінансування нових заходів підтримки.

На цьому тлі експерти вважають, що Кіпру доведеться активніше інвестувати у відновлювані джерела енергії, розвиток електричних інтерконекторів та зниження залежності від імпортованого палива. В іншому разі новий виток енергетичної кризи може посилити інфляцію та сповільнити економічне зростання країни у 2026 році.