Кіпр озброюється: закупівля Barak MX загрожує втягнути Ізраїль у конфлікт

Питання оборонної політики Кіпру знову опинилося в центрі уваги — Республіка Кіпр розглядає можливість придбання ізраїльської системи протиповітряної оборони Barak MX. Експерти називають цей крок переломним моментом, здатним радикально змінити стратегічний баланс у Східному Середземномор’ї.

Історичний контекст

Ситуація нагадує кризу кінця 1990-х, коли Нікосія мала намір закупити російські зенітні комплекси С-300. Тоді головною метою було зміцнення обороноздатності та створення фактора стримування проти військової переваги Туреччини в повітрі. Реакція Анкари виявилася надзвичайно жорсткою: турецька влада заявила, що поява С-300 стане приводом для прямого удару. Під тиском США та Великої Британії Кіпр зрештою відмовився від розгортання комплексів на острові й передав їх на Крит.

Сучасні реалії

Сьогодні мова йде про закупівлю не російських, а ізраїльських систем Barak MX. Цей вибір означає, що до традиційного грецько-турецького спору долучається новий гравець — Ізраїль. Система Barak MX вважається однією з найсучасніших у регіоні: вона здатна уражати цілі на різних висотах і відстанях, забезпечуючи комплексне прикриття від ракет і авіації.

Таким чином, мова йде не лише про модернізацію збройних сил Республіки Кіпр, але й про тіснішу військову кооперацію Нікосії та Тель-Авіва. Для Туреччини це сигнал про розширення альянсів її опонентів у Східному Середземномор’ї, що може спричинити додаткове загострення.

Можливі наслідки

Політологи відзначають, що угода щодо Barak MX фактично виносить кіпрський конфлікт за межі двостороннього протистояння. Тепер це вже трикутник: Кіпр — Туреччина — Ізраїль. За таких умов навіть локальний інцидент може призвести до масштабних наслідків.

Крім того, нові закупівлі підсилюють процес мілітаризації регіону, де й без того зберігається напруженість через кіпрське питання, енергетичні ресурси та морські кордони.

Експерти закликають враховувати уроки минулого: кризу 1997 року вдалося розв’язати лише завдяки дипломатичному тиску ззовні. Нині ж ситуація може виявитися ще складнішою, оскільки на кону не лише грецько-турецькі відносини, а й стратегічні зв’язки з Ізраїлем.