Банківська система Кіпру знову опинилася в центрі уваги фінансових аналітиків єврозони. Згідно з даними Центрального банку Кіпру за березень 2026 року, республіка зберігає статус країни з найнижчими відсотковими ставками за депозитами серед усіх держав єврозони. При цьому ставки за кредитами на Кіпрі майже не відрізняються від середньоєвропейських.

Таке поєднання виглядає парадоксально: кіпрські банки пропонують вкладникам мінімальну доходність, але кредитують населення та бізнес практично за загальноєвропейськими ставками. Експерти пов'язують це насамперед із безпрецедентно високою ліквідністю банківської системи та обмеженою конкуренцією всередині банківського сектору країни.

Найнижчі депозитні ставки в єврозоні

За даними Центрального банку Кіпру, відсоткова ставка за строковими депозитами домогосподарств терміном до одного року в березні 2026 року склала всього 1,18%. Для нефінансових компаній показник досяг 1,39%.

Для порівняння, у багатьох країнах єврозони після підвищення ставок Європейського центрального банку банки були змушені значно збільшити доходність вкладів, щоб утримувати клієнтів і залучати ліквідність. На Кіпрі цього практично не сталося.

Сам регулятор прямо називає кіпрські депозитні ставки «показником, що відхиляється» для єврозони.

Головна причина — надлишок ліквідності в банківській системі. Коефіцієнт покриття ліквідності (LCR) на Кіпрі досяг 315%, тоді як середній показник по єврозоні становить близько 186%, а по Європейському союзу — 163%.

Це означає, що кіпрські банки мають величезний запас вільних коштів і фактично не потребують активного залучення нових депозитів. На відміну від банків Німеччини, Франції чи Нідерландів, їм не доводиться конкурувати за вкладників шляхом підвищення ставок.

Кредити — майже як у Європі

При цьому вартість кредитування на Кіпрі залишається близькою до середніх значень єврозони.

Ставка за споживчими кредитами в березні знизилася до 6,79%, а іпотечні кредити, навпаки, подорожчали — до 3,86%.

Кредити бізнесу до 1 млн євро видавалися в середньому під 4,40%, а великі корпоративні кредити — під 4,10%.

Центральний банк Кіпру зазначає, що за існуючими кредитами маржа відносно медіанного рівня єврозони фактично дорівнює нулю для домогосподарств і становить лише 0,4% для нефінансових компаній.

Особливо показовим є ринок іпотеки. За новими житловими кредитами ставки на Кіпрі навіть трохи нижчі за середньоєвропейські — приблизно на 0,2%.

Це робить кіпрський ринок нерухомості порівняно доступним з точки зору фінансування і підтримує будівельний сектор, який залишається одним із ключових драйверів економіки країни.

Чому Кіпр відрізняється від решти Європи

Економісти вважають, що нинішня модель кіпрської банківської системи — прямий наслідок кризи 2013 року.

Після важкого банківського обвалу банки республіки різко посилили кредитну політику, скоротили ризикові операції та почали накопичувати ліквідність. Протягом багатьох років обсяг депозитів зростав швидше, ніж обсяг виданих кредитів.

У результаті банківська система увійшла у 2026 рік з одним із найвищих рівнів ліквідності у всій єврозоні.

Ще один важливий фактор — обмежена конкуренція. Кіпрський банківський ринок порівняно невеликий і високо концентрований. Кілька великих банків контролюють значну частину сектору, а отже тиск на відсоткові ставки залишається слабким.

У більш конкурентних банківських системах Європи клієнти активно переводили кошти між банками в пошуках вигідніших умов. На Кіпрі такої динаміки практично не спостерігається.

Політика ЄЦБ на Кіпрі працює слабше

Особливу увагу аналітиків привертає так званий механізм передачі відсоткових ставок — pass-through. Він показує, наскільки швидко рішення Європейського центрального банку відображаються на ставках банків.

На Кіпрі цей механізм працює помітно слабше, ніж у більшості країн єврозони.

Коли ЄЦБ підвищував ставки у 2022–2023 роках, кіпрські банки значно повільніше збільшували доходність депозитів. У період подальшого пом'якшення грошово-кредитної політики ситуація також розвивалася інакше, ніж у середньому по Європі.

За даними Центрального банку Кіпру, передача змін ставок за новими депозитами в країні залишається однією з найслабших у єврозоні як для населення, так і для бізнесу.

Фактично це означає, що рішення ЄЦБ чинять на кіпрський банківський сектор обмеженіший вплив, ніж на банки більшості європейських країн.

Банки виграють, вкладники — ні

Сформована модель надзвичайно вигідна самим банкам.

Вони отримують:

• дешеві депозити;
• високу ліквідність;
• кредитні ставки на загальноєвропейському рівні;
• стійку відсоткову маржу.

Для вкладників ситуація виглядає менш привабливою. Низькі ставки означають слабку доходність заощаджень, особливо в умовах інфляції.

Це може стимулювати населення:

• інвестувати в нерухомість;
• шукати альтернативні фінансові інструменти;
• переводити кошти за кордон;
• активніше вкладатися в інвестиційні фонди.

Кредитування знову зростає

При цьому березень 2026 року показав помітне пожвавлення кредитного ринку.

Обсяг чистих нових кредитів зріс майже на 50% — з 328,7 млн євро до 495,3 млн євро.

Головним драйвером зростання став корпоративний сектор. Особливо різко збільшилися великі кредити бізнесу понад 1 млн євро — з 137,3 млн до 266,9 млн євро.

Економісти пов'язують це з:

• відновленням інвестиційної активності;
• зростанням ділової впевненості;
• новими проектами в нерухомості, туризмі та енергетиці.

Зростання іпотечного кредитування також свідчить про збереження активності на ринку житла.

Стійкість із побічними ефектами

Сьогодні Кіпр можна назвати однією з найстійкіших банківських систем єврозони з точки зору ліквідності. Однак ця стійкість супроводжується серйозними особливостями.

З одного боку:

• банки добре захищені від шоків;
• кредитування залишається доступним;
• фінансова система виглядає стабільною.

З іншого:

• населення отримує мінімальну доходність за депозитами;
• конкуренція між банками залишається обмеженою;
• політика ЄЦБ передається в економіку не повністю.

Саме тому Кіпр продовжує помітно відрізнятися від більшості країн ЄС та єврозони — не лише рівнем банківської ліквідності, а й усією логікою функціонування фінансового сектору.