Газопровід на папері: експерти сумніваються в реальності турецького проєкту в Східному Середземномор'ї

Заява Туреччини про запланований газопровід у північну частину Кіпру поки що не має під собою реальної інженерної бази. Такого висновку дійшли кіпрські експерти Йоргос Кентас і Паріс Фокаїдіс, проаналізувавши нещодавні висловлювання міністра енергетики Туреччини Альпарслана Байрактара.

29 квітня турецький міністр заявив, що Анкара «не залишила Середземномор'я» і через державну компанію Botas працює над проєктом газопроводу, який має з'єднати майбутні родовища з енергосистемою Туреччини через північну частину Кіпру. Заява пролунала на тлі польотів турецьких винищувачів F-16 над північною Нікосією та Кіренією.

Однак, за словами експертів, проєкт поки що існує лише на рівні політичної риторики. Паріс Фокаїдіс зазначає, що в публічній заяві відсутні ключові параметри — вартість, потужність, маршрут і терміни реалізації. Це, на його думку, свідчить про те, що йдеться скоріше про політичний сигнал, ніж про реальний інфраструктурний проєкт.

Йоргос Кентас додає, що Туреччина вже багато років прагне зміцнити свою присутність у Східному Середземномор'ї, включаючи виключну економічну зону Республіки Кіпр. Проте подібні ініціативи, за його словами, поки що не призводили до практичних результатів.

При цьому експерти підкреслюють, що не всі енергетичні проєкти Анкари є декларативними. Так, електросполучення між Туреччиною та північною частиною Кіпру просунулося значно далі: відстань близько 70 кілометрів робить прокладання кабелю технічно можливим, а відповідні угоди були підписані ще у 2022 році. Проте остаточне значення проєкту залишається політичним — він стосується питання інтеграції острова в європейську або турецьку енергосистему.

Кентас зазначає, що енергетична інфраструктура все частіше стає інструментом геополітики та безпеки. У цьому контексті обговорюється і масштабніший проєкт Great Sea Interconnector - підводний кабель, який має з'єднати Ізраїль, Кіпр і Грецію та інтегрувати острів в енергосистему ЄС, хоча його реалізація стикається із затримками.

Заяви Туреччини пролунали на тлі зростання світових цін на енергоносії: нафта Brent подорожчала більш ніж на 60% з початку весняного загострення конфлікту з Іраном, а вартість газу в Європі також збільшується.

Експерти сходяться на думці: навіть якщо проєкт газопроводу поки що не існує в практичній площині, його поява в політичному порядку денному сигналізує про зростаючу роль енергетики в регіональній безпеці та конкуренції інтересів у Східному Середземномор'ї.